«Наука має свої храми, кожен з яких зведений зусилями кількох архітекторів і великої кількості робітників» Г.Н.Льюіс

«Хімія створила свій предмет. Ця творча здатність, що подібна до мистецтва, докорінно відрізняє хімію від інших природничих і гуманітарних наук» М.Бертло

Парацельс

Парацельс ( Філіп Ауреол Теофраст Бомбаст фон Гогенхайма ) - прославлений лікар , натураліст , натурфілософ і алхімік епохи Відродження , один із засновників ятрохимії .Народився 17 грудня 1493 в Ейнзідельне в сім'ї лікаря , що походив із старовинного , але збіднілого дворянського роду . Першим вчителем Парацельса був батько , познайомив його з основами лікарського мистецтва .Одним з наставників Парацельса був Йоганн Трітемій , відомий своїми виступами на захист «натуральної магії ».Університетська освіта Парацельс отримав в італійському місті Феррара , тут же був удостоєний ступеня доктора медицини.З 1517 Парацельс робив численні подорожі , відвідував різні університети Європи , брав участь в якості медика у військових кампаніях... (Детальніше)

Михайло Ломоносов

Він народився 8 листопада 1711 г., що в селі Денисівка , Архангельської губернії , Холмогорского повіту , в селянській , досить заможній родині. Його батько займався рибним промислом і нерідко здійснював великі морські поїздки. Мати Ломоносова , померла дуже рано , була дочкою диякона . Кращими моментами в дитинстві Ломоносова були , мабуть , його поїздки з батьком у море , що залишили в його душі незгладимий слід. Нерідкі небезпеки плавання гартували фізичні сили юнака і збагачували його розум різноманітними спостереженнями. Вплив природи російської півночі легко доглянути не тільки в мові Ломоносова , але і в його наукових інтересах. Його оточували перекази про великі діла Петра Великого , яких не мало збереглося на півночі. (Детальніше)

Амеде́о Авоґа́дро

(9 серпня 1776 — †9 липня 1856) — італійський вчений, фізик, хімік.

За освітою юрист, закінчив юридичний факультет Туринського університету.

З 1800 самостійно вивчав математику, фізику і хімію.

У 1809-1819 викладав фізику у ліцеї м. Верчеллі.

З 1820 Авоґадро професор фізики в Туринському університеті.

Став першим хіміком який ввів постійну одиницю.Досліджував різні фізичні і хімічні явища.Заклав основи молекулярної теорії (1811), обґрунтувавши думку, що атоми можуть сполучатися в молекули, дослідами Гей-Люссака та основними положеннями атомістики Дж. Дальтона. Авоґадро встановив важливий фізичний закон — закон Авогадро, на підставі якого визначають атомну і молекулярну масу. Ім'ям Авоґадро названа універсальна стала — число Авогадро, число молекул в одному молі ідеального газу (NA = 6.02214129(27)×1023 моль−1).(Детальніше)

Результат пошуку зображень за запитом "карл шееле"

Карл Шеєлє - аптекарський учень

В другій половині XVIII століття в Швеції жив на рідкість старанний молодий аптекар Карл Вільгельм Шеєлє. Він працював спочатку учнем, потім лаборантом і завжди вражав своїх господарів незвичайною старанністю.

Виготовлення пігулок, мікстур і пластирів - ось в чому полягали його обов'язки. Але Шеєлє робив значно більше, чим від нього вимагали господарі. Покінчивши з приготуванням зілля і ліків, він влаштовувався де-небудь у вільному кутку або на підвіконні і починав товкти, випаровувати і досліджувати усілякі хімічні речовини. Він сидів в лабораторії дні і ночі. Копітко вивчав старі хімічні книги, про які навіть досвідчені аптекарі говорили, що розібратися в них дуже складно. (Детальніше)

Антуан Лоран Лавуазьє

Антуа́н Лора́н де Лавуазьє́ (фр. Antoine-Laurent de Lavoisier, нар.26 серпня 1743, Париж — пом.8 травня 1794, Париж) — французький вчений, один із засновників сучасної хімії.

Експериментально довів, що повітря — не просте тіло, як вважалося на той час, а суміш різних за властивостями газів. Запропонував назву «оксиген» і пояснив його роль у процесах випалювання, горіння, дихання. Навів визначення хімічного елемента, встановив хімічний склад води, оксидів нітрогену, багатьох мінералів. Довів закон збереження маси речовини. Склав першу таблицю простих речовин. Один із засновників термохімії. У 1789 році Лавуазьє опублікував підручник «Елементарний курс хімії», цілком заснований на кисневій теорії горіння і новій номенклатурі, який став першим підручником нової хімії.(Детальніше)

Дмитро Іванович Менделєєв

народився в лютому 1834 р. у місті Тобольську, у родині директора місцевої гімназії. З 1850 р. навчався на фізико-математичному факультеті Петербурзького педагогічного інституту. У 1855 р. закінчив його з золотою медаллю і був направлений учителем гімназії спочатку в Сімферополь, а потім в Одесу. У 1856 р. Дмитро Менделєєв відправився у Петербург і захистив магістерську дисертацію за темою "Про питомі об'єми", після чого на початку 1857 р. був прийнятий приват-доцентом з кафедри хімії в Петербурзький університет. 1859 - 1861 р. він перебував у науковому відрядженні у Німеччині, у Гейдельберзькому університеті. У 1860 р. Менделєєв взяв участь у роботі першого міжнародного хімічного конгресу в Карлсрує.(Детальніше)

Олександр Михайлович Бутлеров

Він створив теорію хімічної будови, був головуючим найбільшої школи російських хіміків-органіків, громадським діячем.

Олександр Михайлович Бутлеров народився 6 вересня 1828 р. у місті Чистополі Казанської губернії в сім'ї поміщика, офіцера у відставці, учасника Вітчизняної війни 1812 р. Мати майбутнього ученого померла раптово, шли Олександру виповнилося лише одинадцять днів. Виховував його батько разом із тітками.

Із батьком малий Сашко любив блукати лісом, палити багаття вночі, слухати пташині голоси в рожевому ранковому небі, рано пий полювати. У вісім років його віддали до приватного пансіону у Казані, а потім перевели в першу Казанську гімназію. Там Бутлеров став захоплюватись хімією. (Детальніше)